Інструкція По Техніці Безпеки При Експлуатації Холодильника

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Джерелами іонізуючих випромінювань /ДІВ/ є рентгенівські апарати, гамма-дефектоскопи, заряджені радіонуклідами Цезію-137, Іридію-192 і Тулія-170, і окремі радіоактивні речовини названих радіонуклідів у закритому виді, поміщені в контейнери. Устаткування, контейнери, упакування, транспортні засоби, апарати, пересувні установки, приміщення, призначені для робіт із застосуванням джерел іонізуючих випромінювань, повинні мати знаки радіаційної небезпеки.

При радіографічному контролі небезпечними факторами є: - перевищення основних дозувальних меж, встановлених НРБ-76/87; - забруднення радіоактивними речовинами робочих місць, устаткування, спецодягу і тіла працюючих; - надходження радіоактивного ізотопу усередину організму працюючих; - замикання електричного ланцюга через тіло працюючого при експлуатації переносних, пересувних і стаціонарних рентгенівських апаратів. Вплив небезпечних факторів, що приводять до опромінення осіб, які працюють на переносних гамма-дефектоскопах, можливо при установці гамма-дефектоскопа в робоче положення і поверненні джерела у вихідне положення після закінчення роботи, при просвічуванні, а також при збереженні і транспортуванні радіоактивних джерел. Небезпека опромінення чи надходження ізотопів усередину організму зростає в аварійних ситуаціях, які виникають внаслідок стихійного лиха і розгерметизації радіоактивних джерел чи грубого порушення режимів їх експлуатації. Опромінення осіб, що працюють на рентгенівських апаратах, можливо тільки при подачі високої напруги на рентгенівську трубку, коли працюючі знаходяться в радіаційно-небезпечній зоні. Ураження струмом осіб, що працюють на рентгенівських апаратах, відбувається при порушенні правил електробезпеки. При роботі з джерелами іонізуючих випромінювань, їх збереженні і транспортуванні необхідно дотримуватися заходів, що передбачають зниження дозувальних навантажень до допустимих рівнів, регламентованих НРБ-76/87 і ОСП-72/87 /див.

Таблицю 1/, а також запобігають розгерметизації джерел, ураженню працюючих струмом і забезпечують дотримання загальних правил техніки безпеки /робота на висоті, у замкнутих посудинах, траншеях і ін./. Таблиця 1 Основні дозувальні межі Дозувальні межі сумарного зовнішнього і внутрішнього опромінення, бер за календарний рік Група критичних органів I II III Гранично допустима доза для категорії А, ГДД 5 15 30 Межа дози для категорії Б, МД 0,5 1,5 3 Примітка: 1. Особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з ДІВ, відносяться до категорії А чи персоналу, а особи, що не працюють з ДІВ, але за умовами проживання або розміщення робочих місць можуть піддаватися їх впливу, відносяться до категорії Б чи обмеженої частини населення. Групи критичних органів: І група - все тіло, гонади і червоний кістковий мозок; II група - м'язи, щитовидна залоза, жирова тканина, печінка, бруньки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталики очей і інші органи, за винятком тих, котрі відносяться до I і III груп; III група - шкірний покрив, кісткова тканина, кисті, передпліччя, гомілки і стопи.

Загальні вимоги по техніці безпеки. НаГСТ при рухові. Правила встановлюють вимоги безпеки при влаштуванні та експлуатації систем.

Для жінок репродуктивного віку /до 40 років/, віднесених до категорії А, вводиться додаткове обмеження: доза на область таза не повинна перевищувати 1 бер за будь-які 2 місяці. Числові значення допустимої потужності доз ДПДа і ДПДб (МБэр/год) зовнішнього іонізуючого випромінювання для умов опромінення всього тіла і стандартного часу опромінення для осіб категорій А и Б з урахуванням призначення приміщень і територій наведені в таблиці 2. Таблиця 2 ДПДа і ДПДб при зовнішньому опроміненні всього тіла Призначення приміщень і територій ДПДа, МБэр/год ДПДб, МБэр/год Приміщення постійного перебування персоналу (категорія А) (1700 год./рік) 2,9 - Приміщення, у яких персонал (категорія А) перебуває не більше половини робочого часу (850 год./рік) 5,8 - Будь-які приміщення установи і територія санітарно-захисної зони, де постійно знаходяться особи, що відносяться до категорії Б (2000 год./рік) - 0,24 Житлові приміщення і територія в межах зони спостереження (категорія Б) (8300 год./рік) - 0,06 1.10. Під час аварії допускається зовнішнє опромінення і/чи/ надходження радіонуклідів в організм вище річної гранично допустимої дози ГДД чи гранично допустиме надходження ГДН радіонуклідів /крім урану в розчинній формі/ у два рази за календарний рік у кожному окремому випадку або в п'ять разів за календарний рік один раз протягом усієї трудової діяльності. ВИМОГИ ДО ДЕФЕКТОСКОПИСТІВ І ОСОБАМ, ЩО ЗАЛУЧАЮТЬСЯ 2.1.

До робіт по радіографічному контролю, експлуатації, обслуговуванню і транспортуванню джерел іонізуючих випромінювань допускаються особи не молодше 16 років, що не мають медичних протипоказань за результатами обов'язкового медичного огляду. Дефектоскописти повинні пройти навчання і атестацію і мати посвідчення /сертифікат/. Дефектоскописти повинні проходити щорічні медичні огляди.

Особи з відхиленнями в стані здоров'я не допускаються до робіт з іонізуючими випромінюваннями. Жінки повинні звільнятися від роботи з джерелами іонізуючих випромінювань з моменту установлення вагітності і по період грудного вигодовування дитини.

Дефектоскописти повинні знати і виконувати правила застосування рентгенівських і гамма-апаратів і радіоактивних речовин при контролі, порядку ліквідації наслідків аварії і гасіння пожежі, застосування засобів індивідуального дозиметричного контролю і радіаційного захисту, а також особистої гігієни. Дефектоскописти повинні пройти навчання, інструктаж і перевірку знань по техніці безпеки, радіаційній безпеці, пожежній безпеці, правилах технічної експлуатації і правилах техніки безпеки електроустановок споживачів із записом у журналі інструктажу і мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче II. Кебра Нагаст Книга Мудрости Растафари Купить. Перевірка знань проводиться періодично, не рідше одного разу на рік, а інструктаж - не менше двох разів на рік із записом у журналі інструктажу. Інструктаж проводить керівник або призначений адміністрацією працівник, що пройшов відповідну підготовку.

Водії автомашин, призначених для транспортування джерел іонізуючих випромінювань, повинні знати правила радіаційної і пожежної безпеки, ліквідації наслідків аварій, застосування засобів індивідуального дозиметричного контролю, радіаційного захисту і особистої гігієни. Підсобні робітники, що залучаються тимчасово до робіт, зв'язаних із застосуванням джерел іонізуючих випромінювань, повинні бути проінструктовані перед початком робіт з питань техніки безпеки, радіаційної і пожежної безпеки і правил технічної експлуатації електроустановок. Відповідно до законодавства особам, що працюють безпосередньо з ДІВ, надаються пільги. ОБОВ'ЯЗКИ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АДМІНІСТРАЦІЇ 3.1.

Адміністрація організації /підприємства/ зобов'язана створити умови роботи, що відповідають 'Основним правилам', правилам охороні праці, техніці безпеки, вибухо- і пожежобезпеки, іншим санітарним нормам і правилам, дія яких поширюється на дану організацію /підприємство/. Адміністрація несе відповідальність за збереження джерел іонізуючих випромінювань. Адміністрація зобов'язана: - визначити перелік осіб, віднесених до категорії А - персоналу; - наказом по організації призначити відповідальних осіб за дотримання правил техніки безпеки, радіаційної безпеки, пожежної безпеки і ін., технічної експлуатації електроустановок, за дозиметричний і радіометричний контроль, облік, збереження, здачу і правильне безпечне використання і експлуатацію дефектоскопів, апаратів, радіоактивних і шкідливих речовин; - забезпечити їх навчання і проведення інструктажу. ВИМОГИ ДО ЛАБОРАТОРІЙ І СХОВИЩ, ПОРЯДКУ ЗБЕРІГАННЯ, ВИДАЧІ І ПОВЕРНЕННЯ ДІВ 4.1. Роботи з радіографічного контролю в організації /підприємстві/ повинні проводитися в спеціальних лабораторіях.

Приміщення лабораторії повинні обладнатися автоматичною пожежною сигналізацією і відокремлюватися від інших приміщень протипожежними перегородками. Потужність еквівалентної дози випромінювання на зовнішніх поверхнях будинку, де знаходиться лабораторія, у тому числі прорізах вікон і дверей, стін камери, що відокремлюють суміжні приміщення, у яких можуть знаходитися особи категорії Б, не повинна перевищувати 0,12мбер/год. Для виконання робіт з переносними гамма-дефектоскопами в складі лабораторії передбачаються приміщення для сховища зі спеціальними колодязями із захисними кришками. Площа сховища повинна бути не менше 10 м2, з розрахунку 3 м2 на один дефектоскоп. Сховище повинне бути обладнане звуковою сигналізацією. При проведенні робіт на площадках з використанням для просвічування переносних гамма-дефектоскопів необхідно мати сховище, фотокімнату, приміщення для персоналу і зберігання плівок. Потужність еквівалентної дози на зовнішній поверхні сховища чи його огородження, що виключає доступ сторонніх осіб, не повинна перевищувати 0,12 МБер/год.

На поверхні сховища, що знаходиться в санітарно-захисній зоні організації /підприємства/, потужність еквівалентної зони не повинна перевищувати 2,9 МБер/год. Примітка: У сховищі немає потреби при проведенні короткочасних робіт з контролю, коли приїзд і виїзд з об'єкта здійснюється в той же день. При зберіганні переносних рентгенівських апаратів вимоги по радіаційній безпеці не пред'являються. Їх рекомендується зберігати в сейфах чи закритих металевих шухлядах.

Проведення робіт із джерелами іонізуючих випромінювань і їх збереження дозволяється тільки після оформлення санітарного паспорта на право роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, що видається Держсаннаглядом організаціям /підприємствам/ на термін не більше трьох років. В лабораторії повинен знаходитися обов'язковий комплект /аварійний запас/ спецодягу, пристосувань, засобів індивідуального захисту дня аварійних робіт /додаток 1/. Видача дефектоскопів чи контейнерів з радіоізотопами дефектоскописту відповідальною особою здійснюється за письмовим наказом начальника лабораторії або керівника групи радіаційної дефектоскопії; видача і повернення фіксується в прибутково-видатковому журналі, а розпорядження - у журналі завдань дефектоскопистам. Для проведення робіт за межами території, на яку поширюється дія санітарного паспорта, дозволяється вивіз дефектоскопів чи контейнерів з радіоізотопами тільки після узгодження з органом Держсаннагляду, що видав санітарний паспорт, і одержання від нього листа-дозволу на вивіз дефектоскопів чи контейнерів, а також повідомлення органів Держсаннагляду і внутрішніх справ по місцеві проведення робіт про вивіз джерела іонізуючих випромінювань і термінах перебування на даній території. При видачі і поверненні ДІВ необхідно, використовуючи дозиметр, впевнитися в наявності джерела в радіаційній голівці або контейнері і відсутності на їх поверхні іонізуючого випромінювання, що перевищує допустимі норми. Потужність еквівалентної дози випромінювання на відстані 1 і 0,1 м від поверхні радіаційної голівки або контейнера не повинна перевищувати відповідно 3 і 100 МБер/год. Не дозволяється залишати в тимчасових сховищах несправні гамма-дефектоскопи з радіоактивними джерелами.

Адміністрація повинна вжити термінових заходів для їх відправлення в стаціонарні сховища. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ДІВ 5.1. Транспортування гамма-дефектоскопів і/чи/ контейнерів з радіоізотопами повинне здійснюватися відповідно до вимог 'Правил безпеки при транспортуванні радіоактивних речовин'. При транспортуванні рентгенівських апаратів спеціальних вимог не пред'являється. У цьому випадку повинні виконуватися загальні вимоги, запропоновані до перевезення електрорадіоапаратури.

Для постійних перевезень гамма-дефектоскопів, рентгенівських апаратів і контейнерів з радіоізотопами використовуються спеціально обладнані автомобілі-спецлабораторії, на які оформляють санітарний паспорт. Усередині автомобіля повинен бути вивішений перелік апаратури і засобів ліквідації аварії, а також інструкція з радіаційної безпеки і ліквідації аварій. Зовні повинні бути нанесені знаки радіаційної небезпеки і напис 'Спецлабораторія'. Автомобіль-спецлабораторія повинен бути оснащений на випадок аварії в шляху індивідуальними засобами захисту від радіоактивних забруднень і первинних засобів пожежегасіння (додаток 2). Транспортування ДІВ повинне здійснюватися двома особами, що знаходяться в кабіні (водій і супровідний дефектоскопист). При цьому потужність еквівалентної дози випромінювання в кабіні не повинна перевищувати 2,9 МБер/год. Дозволяється перевезення в автомобілі-спецлабораторії 2-3 дефектоскопистів, якщо радіаційна голівка чи контейнер із джерелом поміщені в надійно скріплену з кузовом (причепом, напівпричепом) металеву шухляду, екрановану листовим свинцем таким чином, щоб на його поверхні потужність дози випромінювання не перевищувала 2,9 МБер/год., у чому необхідно переконатися перед виїздом, провівши виміри радіометром.

Для дефектоскопистів повинні бути обладнані сидіння. При транспортуванні необхідно приймати заходи, що виключають можливість втрати, розкрадання ДІВ і їх ушкодження. Транспортування гамма-дефектоскопів і рентгенівських апаратів безупинної дії в межах монтажної площадки повинне виконуватися на електрокарах і ручних візках. Допускається доставка гамма-дефектоскопів до місця роботи вручну при наступних умовах: потужність дози випромінювання - згідно з п.4.9; відстань переміщення - не більше 50 м; переміщення здійснюється за допомогою спеціальних ручок довжиною не менше 1 м кожна; маса гамма-дефектоскопа не перевищує 40 кг. При ручному перенесенні рентгенівських апаратів безупинної дії їх вага не повинна перевищувати 40 кг. Будь-які обмеження при перенесенні імпульсних рентгенівських апаратів не встановлюються.

Забороняється: - гамма-дефектоскопи і контейнери з джерелами залишати в камерах схову, передавати або довіряти іншим особам перевозити міським транспортом /трамваями, тролейбусами, вантажними і легковими таксі/, перевозити разом з вибуховими, легкозаймистими і агресивними речовинами; - перевозити в автомобілях-спецлабораторіях харчові продукти і інші вантажі, перевозити і зберігати поруч з гамма-дефектоскопами і контейнерами з джерелами невиявлені кіно-, фото-, рентгенівські плівки протягом часу, достатнього для їх засвічування. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ 6.1. Перед початком проведення робіт дефектоскописги зобов'язані: - вивчити необхідну документацію /ПВР, наряд-допуск і ін./; - ознайомитися з особливостями роботи і робочим місцем. Робочі місця повинні бути підготовлені. При роботі на висоті необхідно перевірити надійність пристроїв для підйому і спуску гамма-дефектоскопів і рентгенографічних апаратів /блоку, талі, тельфера, ліфта/; - пройти інструктаж.

При роботі на висоті одержати вказівки про місця кріплення карабіна запобіжного пояса; - одержати необхідні дозиметричні і радіометричні прилади, інвентар і індивідуальні засоби захисту /попереджуючі знаки, захисні екрани, запобіжні пояси/; - одержати дефектоскоп або рентгенівський апарат, ретельно перевірити його справність і захисні властивості, найменування і активність джерела гамма-випромінювання по паспорту, зробити запис у прибутково-видатковому журналі. При виявленні несправності дефектоскопа або рентгенівського апарата, невідповідності активності і типу джерела паспортним даним докласти про це відповідальній особі; - установити розміри радіаційно-небезпечної зони, за межами якої потужність дози випромінювання не перевищує 0,24 МБер/год. При просвічуванні в цехах, на відкритих площадках і в польових умовах. Небезпечна зона відгороджується переносними бар'єрами, знаками радіаційної безпеки і попереджуючими написами, добре видними на відстані не менше 3 м. Розміри радіаційно-небезпечної зони в кожному окремому випадку визначаються шляхом безпосереднього виміру дози випромінювання радіометром /дозиметром/; - заземлити рентгенівський апарат відповідно до інструкції з експлуатації. При роботі в замкнутих і важкодоступних просторах на дефектоскописті повинен бути одягнений запобіжний пояс зі страхувальним канатом, другий кінець якого повинен знаходитися в одного з робітників контрольного поста, що має кваліфікаційну групу не нижче 1-ої. Робітники контрольного поста повинні бути навчені наданню допомоги дефектоскописту у випадку аварії чи порушення нормальної роботи.

Вони повинні здійснювати постійний контроль за роботою дефектоскопистів. Робота в таких просторах повинна виконуватися тільки за нарядом-допуском на особливо небезпечні роботи і за наявності всіх необхідних засобів захисту /діелектричні калоші, рукавички, килимки/. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ КОНТРОЛЮ ГАММА-ДЕФЕКТОСКОПІВ І РЕНТГЕНІВСЬКИХ АПАРАТІВ 7.1.

Роботи з проведення рентгенографічного контролю і експлуатації гамма-дефектоскопів і рентгенівських апаратів повинні виконуватися не менше, ніж двома дефектоскопистами. /Допускається проводити ці роботи одним дефектоскопистом і виділеним адміністрацією підсобним робітником, що пройшов інструктаж з техніки безпеки, радіаційної, пожежної і електричної безпеки/. Необхідно суворо дотримуватися правил технічної експлуатації рентгенівських апаратів і гамма-дефектоскопів, вимог техніки безпеки і радіаційної безпеки, викладених в інструкції з експлуатації, а також вимог 'Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів' і 'Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів', затверджених Держенергонаглядом і ГОСТ 25113-86. У неробочому положенні джерела гамма-випромінювання повинні знаходитися в радіаційних голівках, які є частиною комплекту гамма-дефектоскопів, що серійно випускаються, чи захисних контейнерів, а рентгенівські апарати відключаються від промислової мережі.

Для панорамного просвічування необхідно застосовувати тільки гамма-дефектоскопи з дистанційним управлінням механізму переміщення джерела з положення зберігання в робоче положення і назад, при цьому персонал повинен перебувати за межами радіаційно-небезпечної зони. Категорично забороняється розбирати гамма-дефектоскопи, витягати з них, а також з контейнерів, джерела. Забороняється виконувати ремонт гамма-дефектоскопів із джерелами, що знаходяться в них. (В окремих випадках, при необхідності проведенні ремонтних робіт на заряджених гамма-дефектоскопах, вони повинні виконуватися із застосуванням захисних пристроїв при дотриманні всіх заходів радіаційної безпеки).

Дрібний ремонт гамма-дефектоскопів і рентгенівських апаратів, включаючи заміну окремих вузлів /шлангів, пультів управління/, усунення несправності затвора в гамма-дефектоскопі дозволяється особам відповідної кваліфікації, навченим правилам роботи з такими дефектоскопами і апаратами, у присутності особи, відповідальної за радіаційну безпеку. При проведенні просвічування рентгенівськими і гамма-променями повинні дотримуватися заходи, що виключають переопромінення персоналу /категорія А/ і обмеженої частини населення /категорія Б/. У лабораторіях захистом дефектоскопистів від іонізуючого випромінювання є матеріал і товщина стін, що відокремлюють камеру від пультової і від інших кімнат, де знаходиться персонал, а осіб категорії Б - матеріал і товщина стін камери, що відокремлюють її від суміжних приміщень, де можуть знаходитися особи категорії Б. В одноповерхових цехах, на відкритих площадках і в польових умовах - як при панорамному, так і при фронтальному просвічуванні, захист здійснюється відстанню розмірами радіаційно-небезпечної зони згідно з п.6.1 дійсної Інструкції. При фронтальному просвічуванні необхідно направляти пучок рентгенівських чи гамма-променів у бік землі або у бік, де відсутні люди.

Для зниження дози опромінення випромінювання, що пройшло крізь просвічуваний виріб, рекомендується перекрити захисним бар'єром (свинцевим чи сталевим листом) такої товщини, щоб знизити дозу до гранично допустимої. Необхідно використовувати можливість просвічувати виробу при мінімально можливому куті розбіжності робочого пучка випромінювання, використовуючи для цього набір коліматорів чи діафрагм. По можливості, просвічування рекомендується проводити в неробочий час (чи в обідню перерву). Виконувати радіографування в закритих просторах резервуарів, котлів, трубопроводів, ємностей, колодязів можна тільки за умов розміщення пульта управління за межами названих приміщень. РАДІАЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ 8.1.

Метою радіаційного контролю є перевірка дотримання норм безпеки, санітарних правил і одержання інформації про дозу опромінення персоналу. Радіаційний контроль обов'язковий для дефектоскопистів, підсобних робітників, шоферів спецлабораторій, ІТП, зайнятих безпосередньо радіографічним контролем чи ремонтом гамма-дефектоскопів. Дефектоскописти повинні забезпечуватися необхідними приладами для виміру доз випромінювання і дозиметрами індивідуального контролю, що прямо показують, і фотографічними чи термолюмінесцентними, котрі розміщаються у верхній кишені спецодягу. Періодичність проведення радіаційного контролю, обумовлена вимогами ОСП 72/87 і НРБ 76/87, контролюється керівником лабораторії або відповідальною особою.

Особи, відповідальні за радіаційний контроль, на підставі журналу даних щотижневої і/чи/ щомісячної дозиметрії визначає величину квартальної, річної дози опромінення, а також сумарної дози за весь період професійної діяльності працюючого. Дані індивідуальних доз випромінювання заносяться до картки індивідуального обліку і зберігаються в організації як архівний матеріал протягом 50 років. Випадки перевищення допустимих /контрольних/ рівнів повинні розслідуватися, а причини їх появи усуватися. ПРАВИЛА ЛІКВІДАЦІЇ РАДІАЦІЙНИХ АВАРІЙ ПРИ РОБОТІ З ДІВ 9.1. Виникнення аварійної ситуації можливо в наступних випадках: - втрати (розкрадання) джерел ДІВ; - порушення герметичності ампули з радіоактивною речовиною; - несправності гамма-дефектоскопа і зв'язаної з нею небезпекою опромінення осіб, що знаходяться поруч; - пожежі в місці збереження, при транспортуванні або експлуатації гамма-дефектоскопа; - повені чи іншого стихійного лиха. Дефектоскопист, з вини якого створилася аварійна ситуація, чи співробітник, що знайшов аварію, зобов'язаний негайно повідомити про те, що трапилося, начальника лабораторії /особу, відповідальну за техніку безпеки і радіаційну безпеку/, а при виникненні пожежі - у пожежну охорону за телефоном 01. Начальник лабораторії /особа, відповідальна за техніку безпеки і радіаційну безпеку/ зобов'язаний негайно за допомогою дозиметричних і радіометричних приладів зробити перевірку сигналу, що надійшов, і, у випадку підтвердження, довести до відома керівництво вищестоящої організації, а також місцеві органи Держсанганляду, місцеві органи внутрішніх справ, технічну інспекцію праці профспілки, територіальний штаб цивільної оборони.

Крім того, у залежності від аварійної ситуації сповіщаються: - спецкомбінати - при втраті /розкраданні/ джерел іонізуючих випромінювань; - спеціалізовані організації по ремонту і налагодженню радіаційної техніки - при несправності гамма-дефектоскопів; - спецкомбінати - при неможливості укладання за допомогою дистанційного захоплення джерел іонізуючих випромінювань в аварійний свинцевий контейнер /при від'єднанні утримувача з джерелом від тросика чи при неможливості переміщення джерела в положення 'збереження'/. Необхідно виявити постраждалих осіб.

Людей із травматичними ушкодженнями, переопроміненням вище 5 ГДД необхідно направити на медичне обстеження. У разі потреби повинна бути проведена санітарна обробка людей і вилучений забруднений одяг. Первинні заходи при аварії: при втраті джерела іонізуючого випромінювання визначається і відгороджується зона передбачуваного його перебування і приймаються заходи до розшуку. Після виявлення джерела дії залежать від того, у якому стані він виявлений: з герметичною чи розгерметизованою ампулою з радіоактивною речовиною. Якщо герметичність ампули не порушена, її укладають за допомогою дистанційного захоплення в аварійний свинцевий контейнер.

До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 вересня 2014 р. За № 1089/25866 Про затвердження Правил охорони праці під час виробництва радіо- та електронної апаратури Відповідно до Закону України «Про охорону праці» та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» НАКАЗУЮ: 1. Затвердити, що додаються. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 вересня 2014 р.

За № 1089/25866 ПРАВИЛА охорони праці під час виробництва радіо- та електронної апаратури І. Загальні положення 1.1. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяльність, пов’язану з виробництвом радіо- та електронної апаратури. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час виробництва радіо- та електронної апаратури. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи з виробництва радіо- та електронної апаратури.

Загальні вимоги 2.1. Роботодавець створює службу охорони праці відповідно до вимог, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04). Роботодавець розробляє та затверджує інструкції з охорони праці відповідно до вимог, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98). Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників повинні проводитися відповідно до вимог, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05). Роботодавець повинен розробити та затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до вимог, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05). Роботодавець з урахуванням потреби у професійному доборі розробляє та затверджує перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору, відповідно до вимог, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554. Забороняється залучення жінок до робіт відповідно до, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками здійснюються з дотриманням вимог, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт відповідно до, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385. Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208. Роботодавець повинен опрацювати і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93). Роботодавець організовує проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників певних категорій відповідно до вимог, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113. Роботодавець повинен безоплатно забезпечити працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами; на роботах з особливо шкідливими умовами праці - лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до Кодексу законів про працю України.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві здійснюються відповідно до вимог, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232. Роботодавець повинен організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

Роботодавець повинен забезпечити безпечну експлуатацію електроустаткування відповідно до вимог, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98). Системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря приміщень повинні відповідати вимогам чинного законодавства. Роботодавець повинен забезпечити працівників засобами індивідуального захисту відповідно до вимог, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

Холодильное оборудование широко используется на предприятиях оптовой и розничной торговли. Оно относится к оборудованию повышенной опасности, так как служит для производства холода и использует электрическое питание, токсичные и пожаровзрывоопасные хладагенты (фреон, аммиак), находящиеся в трубопроводной системе под высоким давлением. Виды травм, получаемых оператором при эксплуатации холодильников: — переохлаждение при нахождении в морозильных камерах хранения товаров; — поражение электрическим током при соприкосновении с токоведущей частью; — отравление хладагентом в случае его утечки из трубопроводов; — поражение органов зрения и кожи при утечке хладагента; — получение ожогов в случае пожара или взрыва хладагента; — получение механических травм в случае разрыва трубопровода или разрушения компрессора. Согласно правилам техники безопасности компрессоры аммиачных холодильных установок холодопроизводительно-стью от 1000 ккал/ч и выше размещают в отдельном машинном отделении с двумя выходами, которые должны открываться только наружу. В помещении необходимо иметь аварийное освещение и вытяжную вентиляцию. Совместная работа аварийной и обычной вентиляции должна обеспечить десятикратный воздухообмен.

Для экстренной остановки компрессоров и аммиачных насосов в машинном отделении рядом с выходом устанавливается специальный выключатель, который одновременно автоматически включает аварийную вентиляцию. Соединительные трубопроводы аммиачных холодильных установок окрашивают в следующие цвета: всасывающие — синий; нагнетательные — красный; жидкостные — желтый; рассольные — серый; водяные — зеленый. В машинном отделении должны быть аптечки, резиновые фартуки, перчатки и противогазы. Кроме того, в нем вывешивают основные правила по эксплуатации холодильной установки и оказанию доврачебной помощи при отравлении хладагентами. Перед вводом в эксплуатацию холодильная установка подлежит регистрации в местном органе Госгортехнадзора.

Приемка в эксплуатацию холодильной установки производится с участием представителя технической инспекции профсоюза. Согласно установленным правилам смонтированное холодильное оборудование принимается ремонтными предприятиями на комплексное обслуживание по договору. На предприятии приказом администрации должны быть назначены лица, ответственные за безопасную эксплуатацию холодильной установки. В процессе эксплуатации установки необходимо проверять герметичность аммиачной системы, обеспечивающую отсутствие утечки аммиака и невозможность попадания воздуха в систему. Места утечки аммиака обнаруживают с помощью химического индикатора — фильтровальной бумаги, пропитанной в растворе фенолрота (фенолфталеина), спирте-ректификате и глицерине. При наличии в воздухе аммиака индикатор приобретает малиново-красную окраску. Большую роль в предотвращении возможных аварий холодильных установок играют предохранительные устройства и приборы автоматической защиты (реле, терморегулирую-щие вентили), с помощью которых останавливается компрессор в случае резкого изменения режима работы и подается аварийный сигнал.

Все движущиеся части машин должны быть ограждены. В машинном отделении запрещается хранение керосина, бензина и других легковоспламеняющихся жидкостей. Не допускается располагать в одном помещении с холодильными агрегатами приборы с открытым пламенем. При установке агрегатов в машинном отделении необходимо предусматривать проходы, которые должны быть не менее 1-1,5 м. Должна быть предусмотрена приточно-вытяжная вентиляция. Обнаружению утечки фреона придают особое значение, так как она может явиться причиной отравления обслуживающего персонала или пожара. Для определения места утечки фреона используют галоидные электронные течеискатели или галоидные лампы.

Утечку фреона можно обнаружить с помощью мыльной пены или путем протирания предполагаемого места бензином, а затем оборачивания его чистым листом белой бумаги. Появление жирного пятна будет свидетельствовать об утечке хладагента. При значительной утечке фреона следует немедленно остановить компрессор, включить вентиляцию либо открыть окна и двери и устранить утечку. Нельзя эксплуатировать холодильные установки после истечения срока очередного ежегодного испытания и проверки защитного заземления электросети и электрооборудования. Опасно пользоваться холодильной установкой, если токонесущие части магнитных пускателей, рубильников, электродвигателей, приборов автоматики не закрыты кожухами, а агрегаты не имеют ограждений. Нельзя принудительно включать холодильную установку при неисправных приборах автоматики и заклинивать электрические контакты приборов. Не реже одного раза в год специальная комиссия должна проверять знания персонала по обслуживанию холодильной установки.

Результаты проверки отмечают в журнале. По материалам книги - 'Безопасность жизнедеятельности' Под редакцией проф. Полезная информация.

    Search