Одномембранні Та Двомембранні Органели Реферат

ЦИТОПЛАЗМА, ЇЇ КОМПОНЕНТИ УРОК 23. ОДНОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ: ЕНДОПЛАЗМАТИЧНА СІТКА, АПАРАТ ГОЛЬДЖИ, ЛІЗОСОМИ, ВАКУОЛІ Цілі уроку: розглянути особливості будови та функції одномембранних органел; проаналізувати зв’язок особливостей будови органел із функціями, які вони виконують. Обладнання й матеріали: таблиці «Будова рослинної клітини», «Будова тваринної клітини», «Будова мембрани». Базові поняття й терміни: клітина, цитоплазма, мембрана, одномембранні органели, ендоплазматична сітка, апарат Гольджи, лізосоми, вакуолі. ХІД УРОКУ діяльності учнів Питання для бесіди 1.

На сайте allRefs.net есть практически любой реферат. Одномембранні органели.

Які функції виконує цитоскелет? Які компоненти входять до складу цитоскелета? Які особливості будови цитоскелета дозволяють йому ефективно виконувати свої функції? Навіщо в клітині потрібні центріолі? Які переваги дає розділення клітини на окремі об’єми?. Вивчення нового матеріалу Розповідь учителя з елементами бесіди До одномембранних органел клітини відносять гранулярну і гладеньку ендоплазматичні сітки, апарат Гольджи, лізосоми, вакуолі тощо.

Ці структури оточені мембраною порожнистими пухирцями. Структурною одиницею гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС) є цистерна — сплощений мішечок, пов’язаний із зовнішньою мембраною ядра або розташований у цитозолі поблизу ядра. До її поверхні прикріплюються рибосоми, які здійснюють синтез білків і мають вигляд гранул. Синтезовані білки або вбудовуються в мембрану ЕПС або надходять у її порожнину. Після закінчення синтезу відбувається дозрівання білків. При цьому до них можуть приєднуватися різні компоненти, наприклад вуглеводи, або від них можуть відрізатися певні ділянки.

Після дозрівання білки оточуються мембраною, у результаті чого утворюються мікропухірці, які з допомогою мікротрубочок і білків-моторів цитоскелета транспортуються до апарата Гольджи. Гранулярна ЕПС синтезує не лише білки. На її зовнішній поверхні синтезуються фосфоліпіди, які вбудовуються в мембрану. Гладенька ендоплазматична сітка утворюється із гранулярної внаслідок утрати нею здатності приєднувати рибосоми. Перетворитися знову на гранулярну ЕПС гладенька ЕПС не може. Вона складається з невеликих порожнин неправильної форми, які розташовані поряд із гранулярною ЕПС. Коды К Rise Of Nations Rise Of Legends. Основна функція гладенької ЕПС — синтез вуглеводів і ліпідів.

Крім того, цистерни гладенької ЕПС накопичують йони Кальцію, які регулюють роботу цитоскелета. Апарат Гольджи складається зі стопок сплощених цистерн, розташованих біля ядра. В одній стопці може бути від трьох до п’ятдесяти цистерн. Біля кожної цистерни може знаходитися багато мікропухирців. Апарат Гольджи забезпечує дозрівання, розподіл і транспорт синтезованих клітиною речовин. Після того як мікропухирець доставить синтезовану в ЕПС речовину до апарата Гольджи, до неї прикріплюється спеціальна «мітка», яка вказує куди цю речовину слід транспортувати.

Мічена речовина переходить до наступної цистерни апарата Гольджи, де модифікується потрібним чином. В останній цистерні відбувається накопичення і пакування готових речовин у мікропухирці для подальшого транспортування до місця призначення. Лізосоми є невеликими округлими тільцями, в яких накопичені ферменти, здатні розщеплювати білки, полісахариди й нуклеїнові кислоти до їх мономерів. Отримані мономери можуть використовуватися клітиною в її біохімічних реакціях.

У першу чергу лізосоми руйнують речовини, які надходять у клітину із зовнішнього середовища. Наприклад, травні вакуолі одноклітинних якраз і утворюються з лізосом, коли ті зливаються з поглинутими частками їжі.

Але клітина використовує ці органели і для руйнування власних структур, які вже не потрібні або не здатні виконувати свої функції. Так, у разі голодування саме лізосоми розщеплюють запасні речовини для отримання енергії. Вакуолі мають вигляд досить великих порожнин, заповнених рідиною. Найбільш відомі вакуолі рослин, які заповнені клітинним соком. До складу цього соку входять мінеральні солі, органічні кислоти, цукри, амінокислоти, білки, пігменти тощо.

Рослини використовують вакуолі як місце накопичення продуктів обміну та запасних поживних речовин. Крім того, вони беруть активну участь в осмотичних процесах і забезпечують тургор тканин. Заповнення таблиці разом з учнями Будова й функції одномембранних органел Органели Особливості будови Основні функції Ендоплазматична сітка Складається із системи дрібних вакуолей і канальців, які з’єднані між собою. Обмежене одинарною мембраною товщиною 5-7 нм. Розрізняють два основні типи ендоплазматичної сітки — гладеньку і гранулярну. На мембранах гранулярної ендоплазматичної сітки розташовані рибосоми Гладенька ендоплазматична сітка здійснює синтез тригліцеридів і ліпідів та стероїдних гормонів. Крім того, вона бере участь у метаболізмі деяких полісахаридів.

Основна функція гранулярної ендоплазматичної сітки — синтез білків Апарат Гольджи Ця органела утворена системою диктіосом. Диктіосоми мають вигляд стовпчиків із 5-20 пласких мембранних мішечків (цистерн), які розподілені в цитоплазмі окремо або з’єднуються в одну структуру Модифікація білків, упаковування декретованих продуктів у гранули, синтез деяких полісахаридів, формування клітинної мембрани, утворення лізосом Вакуолі Мають вигляд порожнин, розташованих у цитоплазмі й заповнених рідиною Залежно від складу рідини, яка їх заповнює, виконують різні функції. Травні вакуолі займаються травленням їжі, а вакуолі рослин накопичують продукти життєдіяльності. Крім того вакуолі беруть участь у регуляції водно-сольового обміну, підтримці тургорного тиску в клітинах і накопичують резервні речовини Лізосоми Мають вигляд пухірців, які оточені одинарною мембраною. Містять набір гідролітичних ферментів.

Комплекс Гольджи синтезує первинні лізосоми, які містять неактивні форми ферментів. Після злиття лізосом з ендоцитозними пухирцями або зі структурами клітини, які треба зруйнувати, утворюються вторинні лізосоми, ферменти в яких активізуються Травлення харчових часток, руйнування клітинних структур після закінчення терміну їхнього функціонування IV.* Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів Дати відповіді на питання: 1. Які особливості будови має комплекс Гольджи? Які функції виконують вакуолі?

Які особливості будови ендоплазматичної сітки дозволяють їй ефективно виконувати свої функції? Навіщо клітинам потрібні лізосоми? Вивчення будови одномембранних органел Мета: ознайомитися з будовою одномембранних органел, встановити зв’язок між структурою й функціями цих структур. Обладнання й матеріали: мікрофотографії ендоплазматичної сітки, апарата Гольджи, лізосом, вакуолей, постійні препарати рослинних клітин. Хід роботи 1. Розгляньте препарати з клітинами рослин і замалюйте рослинні клітини.

Позначте на малюнках вакуолі. Розгляньте на мікрофотографії будову ендоплазматичної сітки. Замалюйте її. Вкажіть на малюнку одинарну мембрану, вакуолі, канальці, рибосоми. Розгляньте на мікрофотографії будову апарата Гольджи. Замалюйте її. Вкажіть на малюнку одинарну мембрану й диктіосоми.

Розгляньте на мікрофотографії будову лізосом. Замалюйте її. Вкажіть на малюнку одинарну мембрану й набір ферментів. Розгляньте на мікрофотографії будову вакуолей. Замалюйте її.

Вкажіть на малюнку одинарну мембрану, клітинний сік і включення. Зробіть висновок, у якому поясніть зв’язок між особливостями будови й функціями одномембранних органел.

Домашнє завдання _______________________________________________________________ * Для рівня стандарту. ** Для академічного рівня.

КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ. ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТЕМА 2. ЦИТОПЛАЗМА КЛІТИН § 21. ДВОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ: МІТОХОНДРІЇ ТА ПЛАСТИДИ Пригадайте: які функції хлоропластів? Які види пластид ви знаєте? Які організми називають анаеробами?

Які особливості будови клітин різних рослинних тканин? Мітохондрії та пластиди – органели клітин еукаріотів, поверхневий апарат яких складається з двох мембран, розділених міжмембранним простором. Вони просторово не пов’язані з іншими органелами.

Ці органели беруть участь в енергетичному обміні. – Мітохондрії (від грец. Мітос – нитка і хондріон – зерно) – органели клітин більшості видів рослин, грибів і тварин. Їх немає лише в деяких одноклітинних еукаріотів, які мешкають у безкисневому середовищі, – анаеробів. Мітохондрії слугують своєрідними клітинними “генераторами енергії”. Вони мають вигляд кульок, паличок, інколи розгалужених ниток (завдовжки 0,5-10 мкм і більше). Число цих органел у клітинах різних типів може коливатися від 1 до 100 000 і більше.

Воно залежить від того, наскільки активно відбуваються процеси обміну речовин і перетворення енергії. Так, клітина значних розмірів амеби Хаос містить до 500 000 мітохондрій, тоді як у дрібній клітині паразитичних джгутикових – трипаносом (збудників сонної хвороби людини) є лише одна велетенська розгалужена мітохондрія. Зовнішня мембрана мітохондрії гладенька, а внутрішня – утворює вгини всередину органели – кристи (мал. Кристи мають вигляд дископодібних, трубчастих чи пластинчастих утворів, що часто розгалужуються. На поверхні крист, що межує з внутрішнім середовищем мітохондрії, є особливі грибоподібні білкові утвори – АТФ-соми (від грец. Сома – тіло) (мал. Вони містять комплекс ферментів, необхідних для синтезу АТФ.

Будова мітохондрії: І – фотографія, зроблена за допомогою електронного мікроскопа; ІІ – схема будови: 1 – зовнішня мембрана; 2 – внутрішня мембрана; 3 – кристи; 4 – міжмембранний простір; 5 – матрикс Внутрішній простір мітохондрій заповнений напіврідкою речовиною – матриксом. Там містяться рибосоми, молекули ДНК, іРНК, тРНК тощо та синтезуються білки, що входять до складу внутрішньої мембрани.

Основна функція мітохондрій – синтез АТФ. Цей процес відбувається за рахунок енергії, яка вивільняється під час окиснення органічних сполук. Початкові реакції відбуваються в матриксі, а наступні, зокрема синтезу АТФ, – на внутрішній мембрані мітохондрій. – Пластиди (від грец. Пластидес – виліплений, сформований) – органели клітин рослин і деяких одноклітинних тварин (наприклад, евглени зеленої). Відомо три типи пластид – хлоропласти, хромопласти, лейкопласти, які різняться за забарвленням, особливостями будови та функціями. Хлоропласти (від грец.

Хлорос – зелений) – пластиди, зазвичай забарвлені в зелений колір завдяки наявності пігменту хлорофілу. Але в клітинах певних груп водоростей (червоних, бурих тощо) їхній колір може бути іншим. Це пояснюється тим, що в них, крім хлорофілу, є й інші пігменти – червоні, жовті, бурі та ін. Як і в мітохондрій, зовнішня мембрана хлоропластів гладенька, а внутрішня утворює вирости, що можуть від неї відокремлюватись (мал.

Строма – речовина, що заповнює внутрішній простір хлоропласта. З внутрішньою мембраною пов’язані структури – тилакоїди.

Це пласкі цистерни, оточені однією мембраною. Великі тилакоїди розташовані поодиноко, а дрібніші – зібрані в грани, що нагадують стоси монет. У тилакоїдах містяться основні (хлорофіли) та допоміжні (каротиноїди) пігменти, а також усі ферменти, необхідні для здійснення фотосинтезу. У стромі хлоропластів є молекули ДНК, різні типи РНК, рибосоми, зерна запасного полісахариду (переважно крохмалю).

Основна функція хлоропластів – здійснення фотосинтезу. Крім того, у них, як і в мітохондріях, на мембрані тилакоїдів є АТФ-соми (див. 21.2) та відбувається синтез АТФ. Також у хлоропластах синтезуються деякі ліпіди, білки мембран тилакоїдів, ферменти, які забезпечують реакції фотосинтезу. Лейкопласти (від грец.

Лейкос – безбарвний) – безбарвні пластиди різноманітної форми, в яких запасаються деякі сполуки (крохмаль, білки тощо). На відміну від хлоропластів, у лейкопластів внутрішня мембрана може утворювати лише нечисленні тилакоїди. У стромі лейкопластів містяться рибосоми, ДНК, різні типи РНК, а також ферменти, які забезпечують синтез і розщеплення запасних речовин (крохмалю, білків тощо). Лейкопласти можуть бути повністю заповнені зернами крохмалю. Схема будови АТФ-соми – структури, до складу якої входять ферменти, що забезпечують синтез молекул АТФ: 1 – АТФ – сома; 2 – внутрішня мембрана мітохондрії Мал. Внутрішня будова хлоропласта: І. Фотографія, зроблена за допомогою електронного мікроскопа.

Схема будови: 1 – строма; 2 – грани тилакоїдів; 3 – зовнішня мембрана; 4 – внутрішня мембрана Хромопласти (від грец. Хроматос – колір, фарба) – пластиди, забарвлені в різні кольори (наприклад, жовтий, червоний, фіолетовий). Забарвлення цим пластидам надають різні пігменти (переважно каротиноїди), які в них накопичуються. Оскільки хлорофіл у них відсутній, зеленого забарвлення вони не мають.

Хромопласти надають певного забарвлення пелюсткам квіток, плодам. Листкам та іншим частинам рослин. Внутрішня система мембран у хромопластах відсутня або ж утворена окремими тилакоїдами. – Зв’язки між пластидами різних типів. Пластиди різних типів мають спільне походження: усі вони виникають з первинних пластид клітин твірної тканини – дрібних (до 1 мкм) пухирців, оточених двома мембранами (мал. Крім того, пластиди одного типу здатні перетворюватися на пластиди іншого (мал. Так, на світлі в первинних пластидах формується внутрішня система мембран, синтезується хлорофіл і вони перетворюються на хлоропласти.

Те саме характерно і для лейкопластів, які здатні перетворюватися на хлоропласти або хромопласти. Під час старіння листків, стебел, дозрівання плодів у хлоропластах може руйнуватися хлорофіл, спрощується будова внутрішньої мембранної системи і вони перетворюються на хромопласти. Хромопласти є кінцевим етапом розвитку пластид: на пластиди інших типів вони не перетворюються. Схема утворення пластид: 1 – первинна пластида; 2 – лейкопласт; 3 – хлоропласт; 4 – хромопласт Мал. Схема взаємопереходів одних пластид в інші: 1 – первинна пластида; 2 – хлоропласт; 3 – лейкопласт; 4 – хромопласт – Автономія мітохондрій і хлоропластів у клітині.

Хлоропласти та мітохондрії, на відміну від інших органел, характеризуються певною мірою незалежним (автономним) функціонуванням від інших частин клітини. Чим це зумовлене? По-перше, ці органели містять власну спадкову інформацію – кільцеву молекулу ДНК, яка нагадує молекулу ДНК з ядерної зони клітин прокаріотів. По-друге, мітохондрії і пластиди мають апарат, який здійснює синтез власних білків (рибосоми, а також усі види РНК). До того ж, на відміну від інших органел, мітохондрії та пластиди не виникають з інших мембранних структур клітини, а розмножуються поділом.

Молекули ДНК у мітохондріях і пластидах забезпечують механізми цитоплазматичної спадковості, бо здатні зберігати та передавати під час поділу цих органел певну частину спадкової інформації. Існування генів, розташованих в органелах, здатних до самовідтворення, – мітохондріях і пластидах, було виявлено ще на початку ХХ ст. Під час вивчення успадкування зелених і безбарвних пластид у деяких квіткових рослин із мозаїчним забарвленням листків. Позаядерні гени взаємодіють з ядерними і перебувають під контролем ядерної ДНК. Цитоплазматична спадковість, пов’язана з генами пластид, відома для таких квіткових рослин, як ротики, нічна красуня тощо. У них є форми зі строкатими листками, причому ця ознака передається через яйцеклітину. Строкатість листків визначається тим, що частина пластид не здатна утворювати хлорофіл.

Унаслідок поділу клітин з безбарвними пластидами в листках виникають світлі плями, які чергуються із зеленими ділянками. Таке успадкування пояснюють тим, що під час утворення статевих клітин пластиди потрапляють до яйцеклітин, а не до сперміїв.

Пластиди, які розмножуються поділом, мають певну спадкову безперервність: зелені пластиди дають початок зеленим, а лейкопласти – безбарвним. Під час поділу клітини пластиди різних типів розподіляються випадково, унаслідок чого утворюються клітини з безбарвними, зеленими чи пластидами обох кольорів. Явище цитоплазматичної спадковості, пов’язаної з мітохондріями, вивчали на прикладі дріжджів. У мітохондріях цих грибів виявлені гени, що визначають відсутність або наявність дихальних ферментів, а також стійкість до певних антибіотиків. Ключові терміни та поняття. Кристи, АТФ-соми, ламели, тилакоїди, грани.

Коротко про головне Мітохондрії та пластиди – органели клітин еукаріотів, поверхневий апарат яких складається з двох мембран. Зовнішня мембрана мітохондрій гладенька, а внутрішня утворює вгини всередину – кристи.

На поверхні внутрішньої мембрани є грибоподібні утвори – АТФ-соми, які містять комплекс ферментів, необхідних для синтезу АТФ. Внутрішній простір мітохондрій заповнений напіврідкою речовиною – матриксом, де містяться рибосоми, молекули ДНК, іРНК, тРНК тощо. Основна функція мітохондрій – синтез АТФ. Пластиди – органели клітин рослин і деяких одноклітинних тварин (евглена тощо).

Три відомі типи пластид – хлоропласти, хромопласти, лейкопласти – різняться забарвленням, особливостями будови та функціями. Хлоропласти – пластиди зеленого кольору, який зумовлений пігментом хлорофілом. У них відбуваються процеси фотосинтезу.

Зовнішня мембрана хлоропластів гладенька, а внутрішня утворює вирости, спрямовані всередину строми. З внутрішньою мембраною пов’язані тилакоїди, які нагадують сплощені цистерни. Вони зібрані в грани та містять пігменти (зокрема, хлорофіли) та ферменти, необхідні для здійснення фотосинтезу. Лейкопласти – безбарвні пластиди різноманітної форми, в яких запасаються деякі сполуки (крохмаль, білки тощо).

Хромопласти – пластиди, забарвлені в різні кольори. Вони надають певного забарвлення пелюсткам квіток, плодам, листкам тощо. Внутрішня мембрана в лейкопластів і хромопластів утворює нечисленні тилакоїди. Пластиди одного типу здатні перетворюватися на пластиди іншого.

Лише хромопласти нездатні до перетворень, бо є кінцевим етапом існування пластид. Хлоропласти та мітохондрії, на відміну від інших органел, характеризуються певним ступенем автономії в клітині. Вони містять власну спадкову інформацію – кільцеву молекулу ДНК, а також апарат, який здійснює синтез власних білків. На відміну від інших органел, мітохондрії та пластиди не виникають з інших мембранних структур клітини, а розмножуються шляхом поділу. Related posts: • ЦИТОПЛАЗМА, ЇЇ КОМПОНЕНТИ УРОК 25. ДВОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ.

ПЛАСТИДИ І ПРОЦЕС ФОТОСИНТЕЗУ Цілі уроку: розглянути особливості будови та функції двомембранних органел на прикладі пластид; проаналізувати зв’язок особливостей будови пластид із функціями, які вони виконують; ознайомити учнів із механізмами процесу фотосинтезу. Обладнання й матеріали: таблиці “Будова рослинної клітини”, “Будова тваринної клітини”, “Будова мембрани”, мікрофотографії мітохондрій і різних []. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БУДОВА КЛІТИНИ Мітохондрії Мітохондрії (від грец. Mitos – нитка, сhоndros – зернятко) – двомембранні органели еукаріотичної клітини. Мітохондрії можуть бути: овальні, паличкоподібні, ниткоподібні. Кількість мітохондрій у клітині залежить від їх функціональної активності.

Внутрішня мембрана мітохондрій утворює численні складки – кристи. Всередині мітохондрій містяться метаболічні ферменти, РНК, []. • ТЕМА 1 КЛІТИНИ §10.

ОСНОВНІ ОРГАНЕЛИ КЛІТИНИ Пригадайте, що таке органели. Продовжуємо нашу “подорож” у внутрішній світ клітини. Ви пам’ятаєте, що постійні структури цитоплазми називають органелами. На цьому уроці ми ознайомимося з будовою та основними функціями таких органел, як мітохондрії, хлоропласти та вакуолі. Яка будова та функції мітохондрій?

Ви знаєте, що без електричної енергії в []. • МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.2. Молекулярно-генетичний і клітинний рівні організації життя 1.2.2. Структурно-хімічна і функціональна організація еукаріотичних клітин 1.2.2.6. Органели цитоплазми Клітинні органели – диференційовані ділянки цитоплазми, що мають специфічний молекулярний склад. Це складні, високовпорядковані біологічні системи макромолекул, що утворюють певну просторову структуру, здатні до виконання спеціальних клітинних функцій.

Клітини тварин []. КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ. ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТЕМА 2. ЦИТОПЛАЗМА КЛІТИН § 20. ОДНОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ Пригадайте: які органели оточені однією мембраною?

Яка будова сперматозо Їда людини? Які особливості будови кутикули членистоногих? Які вакуолі трапляються в клітинах рослин і тварин? Що таке піноцитоз і фагоцитоз? Ви вже знаєте, що в клітинах еукаріотів є органели, обмежені однією мембраною. • Розділ 3 Клітинний рівнь організації живої природи Тема 6. Структура клітинного рівня: біомолекули та органели клітин § 39.

НЕМЕМБРАННІ ТА СПЕЦІАЛЬНІ ОРГАНЕЛИ. ВКЛЮЧЕННЯ Терміни та поняття: цитоскелет, мікротрубочки, тубулін, мікрофіломенти, тонофібрили, міофібрили, протофібрили, актин, міозин, включення, полісоми. Крім органел, тіло яких утворене клітинною мембраною, кожна еукаріотична клітина має органели, що складаються з білків. Ці немембранні []. • Біологія – універсальний довідник ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ ОСНОВИ ЦИТОЛОГІЇ БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ КЛІТИНИ Залежно від наявності справжнього сформованого ядра, всі клітинні організми поділяються на дві групи: прокаріоти і еукаріоти. Прокаріоти (без’ядерні організми) – примітивні організми, що не мають чітко сформованого ядра. У таких клітинах виділяється лише ядерна зона, що містить молекулу ДНК.

Крім цього, у клітинах []. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БУДОВА КЛІТИНИ Клітина як елементарна жива система лежить в основі будови і розвитку живих організмів. Клітина – найменша одиниця організму, межа його подільності, що наділена життям і всіма головними властивостями цілого організму.

Клітини відрізняються одна від одної розміром, формою, походженням, особливостями організації й функціями. За формою []. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БУДОВА КЛІТИНИ Тестові завдання Виберіть одну правильну відповідь.

Розчин, у якому розташовані органели: A) матрикс; Б) ендоплазма; B) гіалоплазма; Г) каріоплазма. До складу біологічних мембран входять: A) ліпіди та білки; Б) ліпіди та вуглеводи; B) білки та вуглеводи; Г) ліпіди, білки, вуглеводи. Макромолекули []. • ВСТУП ХТО ТАКІ ТВАРИНИ І ЯК ЇХ ДОСЛІДЖУЮТЬ & 2.

БУДОВА КЛІТИН У ТВАРИН Ви дізнаєтеся про особливості будови клітин у тварин, чим клітини тварин відрізняються від клітин рослин та грибів, яку форму мають різні клітини тварин. – 3 яких клітин складається тіло тварин? Як вам уже відомо, тіла всіх живих організмів, включаючи тварин, складаються [].

• Довідник з біології РОСЛИНИ НАДЦАРСТВО ПРОКАРІОТИ ЦАРСТВО ДРОБЯНКИ Організми, що відносяться до цього царства, характеризу­ються відсутністю ядра, оточеного мембраною. ДНК утворює єди­ну нитку, замкнуту в кільце. Центріолі й мітотичне веретено від­сутні, поділ клітин здійснюється шляхом перетяжки.

У дробянок немає пластид і мітохондрій. Основу клітинної стінки складає глікопептид муреїн (а не целюлоза, як у рослин). Джгутиків []. РОСЛИНИ Тема 1.БУДОВА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РОСЛИН § 8. БУДОВА І ФУНКЦІЇ РОСЛИННОЇ КЛІТИНИ Клітинна будова живих організмів. Ви вже знаєте, що живі організми побудовані з клітин, які забезпечують процеси їх життєдіяльності. Організм рослини може складатися з однієї клітини, колонії (групи клітин, з’єднаних між собою) або безлічі клітин.

Наприклад, водорість хламідомонада є одноклітинною рослиною, водорість []. • Розділ 1 РОСЛИНИ Тема 1. БУДОВА ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ 5. Клітина рослин Клітини є цеглинками, з яких зводиться будівля рослини.

Тимірязєв Основне поняття: КЛІТИНА ПРИГАДАЙТЕ! Дайте визначення поняттю “рослини”. Знайомтеся Російський учений Климент Аркадійович Тимірязєв (1843-1920) присвятив життя вивченню складних явищ, які відбуваються в зелених рослинах (іл. Його дослідження стали великим внеском у світову [].

• МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.16. Нехромосомна спадковість Цитоплазматична спадковість вперше відкрита К. Корренсом і Е. Бауером у 1909 р. У квіткових рослин.

Пізніше було доведено присутність стабільних і постійних генетичних детермінант, які не розщеплюються подібно з хромосомними і які знаходяться поза ядром. СПІЛЬНІ ОЗНАКИ РОСЛИННОЇ І ТВАРИННОЇ КЛІТИН Ви дізнаєтеся, що клітини рослин та тварин схожі за тими структурами, які керують роботою клітини, зберігають спадкову інформацію, обумовлюють ріст клітини та забезпечують клітину енергією. – Що таке ДНК?

Чи є ДНК у тварин? Чи дихають рослини? На малюнках 10 і 11 зображено схеми будови []. БУДОВА КЛІТИНИ Ви зможете зазирнути у таємничий світ клітини та ознайомитеся з її будовою та роботою. Я чула, що людина утворена з клітини. Чи є у клітини щось усередині та як вона працює?

Усі живі організми складаються з клітин. Клітини інколи називають “фабриками життя”. Фабрика виробляє певну продукцію.

Текстильна фабрика – []. КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ. ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТЕМА 2. ЦИТОПЛАЗМА КЛІТИН § 23. БУДОВА КЛІТИН ПРОКАРІОТІВ. ГІПОТЕЗИ ПОХОДЖЕННЯ ЕУКАРІОТІВ Пригадайте: яка будова і функції плазматичної мембрани, що таке хромосоми, спори, інцистування? Що таке еукаріоти?

Які функції ДНК в клітині? Що таке антигени? Протягом 3,8-2,5 млрд років тому, коли ще не було ані рослин, ані тварин чи [].

• Тема 1 БУДОВА І ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ТВАРИН § 3. Клітини, тканини та органи Будова клітини Клітина є структурною одиницею будь-якого живого організму.

– Що таке “структурна одиниця”? Для будинку, наприклад, нею є цегла.

Цеглини, з яких споруджують будинки, однакові, а от самі будинки можуть бути абсолютно різні: одноповерхові чи багатоповерхові, з великими чи маленькими вікнами, з []. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ § 57. ПОЯВА ЕУКАРІОТІВ і БАГАТОКЛІТИННИХ ОРГАНІЗМІВ Як розвивалось життя у протерозойську еру? Протягом першої половини протерозойської ери (почалась 2,5 млрд, закінчилась – близько 0,6 млрд років тому) прокаріотні екосистеми опанували весь Світовий океан. Близько 2 млрд років тому з’явилися первісні одноклітинні еукаріоти, які швидко дивергували []. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ Аденозинтрифосфатна кислота (АТФ) Аденозинтрифосфатна кислота (АТФ) – універсальне джерело енергії, оскільки в її молекулі залишки фосфатної кислоти з’єднані між собою високоенергетичними (макроергічними) зв’язками.

При гідролітичному відщепленні фосфатної групи від 1 моль АТФ вивільняється 40 кДж енергії та утворюється АДФ, яка може піддаватися подальшому гідролізу [].

    Search